Чи увійде Україна до складу Європейського Союзу: у Берліні та Парижі планують "символічну інтеграцію" — що це означатиме?

Франція і Німеччина висунули Україні пропозицію щодо "символічного" членства в Європейському Союзі. Це означає, що Київ не матиме доступу до бюджету блоку, аграрних субсидій і права голосу, поки не стане повноцінним членом.

Про це пише Financial Times.

За інформацією виданя, Німеччина та Франція готові надати Україні "символічні" переваги на етапі, який не включатиме ні сільськогосподарські субсидії ЄС, ні право голосу.

Тим самим вони не виправдовують сподівань Києва на прискорений вступ після можливої мирної угоди з Росією.

Президент Володимир Зеленський вважає членство України в Європейському Союзі одним із основних переваг, які можуть бути досягнуті в рамках мирної угоди, наполягуючи на тому, щоб країна приєдналася до блоку вже в 2027 році. Проте, найбільші країни-члени ЄС виявили скептицизм щодо ініціатив Європейської комісії, яка пропонує прискорити повільний та бюрократичний процес розширення, щоб надати Києву швидкі вигоди.

Пропозиції, представлені Німеччиною та Францією в окремих документах, які потрапили в руки FT, розбивають всі сподівання Києва на те, що країна, яка переживає війну, може отримати особливий статус у своїй меті вступу до Європейського Союзу.

Німеччина наполягає на статусі "асоційованого членства" -- за якого Київ братиме участь у зустрічах міністрів та лідерів країн, але не матиме права голосу та "не матиме автоматичного доступу" спільного бюджету ЄС.

Франція визначає цю проміжну форму членства як "статус інтегрованої держави", при якому доступ до "Загальної сільськогосподарської політики та європейських фінансів, включаючи політику згуртування... має бути відстрочений до моменту, що настане після офіційного вступу".

Недавня поразка Віктора Орбана на виборах на пост прем'єр-міністра Угорщини, який заблокував початок переговорів про вступ України до ЄС, викликала певні сподівання щодо можливого прогресу. Проте більшість країн-членів Європейського Союзу стурбовані тим, що прискорене приєднання Києва та інших кандидатів може суттєво змінити політичну динаміку всередині блоку і знизити значення членства.

У пропозиції Німеччини йдеться, що новий статус матиме "символічну силу через назву" та може бути наданий шляхом політичного рішення лідерів ЄС, що дозволить уникнути "тривалих процедур".

Проте, спрощена форма членства міститиме положення ЄС щодо взаємної оборони, що вважається однією з основних переваг для Києва, оскільки питання про вступ до НАТО в найближчій перспективі не планується.

Але "автоматичного застосування бюджету не буде", натомість такі країни, як Україна, будуть поступово залучатися до програм фінансування ЄС "відповідно до прогресу переговорів та до перехідних правил".

Найважливіше, що обидві держави підкреслюють: ця спрощена версія не може вважатися заміною для повноцінного членства. Вона є "легким у виконанні значним кроком у напрямку до нього", яка, як зазначили у Парижі та Берліні, "допоможе пришвидшити цей процес".