Чи дійсно найшвидші птахи планети зникають, і де можна знайти їхні гнізда в Україні: коментар експерта-орнітолога.

Сапсан є об'єктом охорони, занесеним до Червоної книги України, і за його знищення передбачено штраф, який перевищує 100 тисяч гривень, зазначив фахівець.

Найшвидший птах в Україні та світі - сапсан, за відомостями деяких ЗМІ, нібито вимирає.

УНІАН вирішив дізнатися, чи справді це так і розпитав найцікавіші факти про цього птаха в орнітолога, директора Навчально-наукового інституту природничих та аграрних наук Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, співзасновника Українського центру досліджень хижих птахів Максима Гаврилюка.

Експерт також розповів, яка популяція сапсанів в нашій країні, і де ці птахи гніздяться.

Сапсан, або ж один із представників родини соколів, не перебуває під загрозою вимирання в Україні. Навпаки, їхня популяція демонструє позитивну динаміку зростання. Важливо підкреслити, що в Україні існує місцева гніздовa популяція сапсанів, які постійно мешкають на нашій території та розмножуються тут. Окрім того, до нас зимувати прилітають особини з північних широт, які зазвичай оселяються у великих містах. Відомо, що сапсани зимують у Києві, Миколаєві, Одесі та Черкасах. Цього року в Луцьку спостерігали сапсана, на якого було встановлено передавач у Польщі. Польські дослідники повідомили, на якій трубі він ночує та куди відправляється на полювання.

У 1950-1960 роках ці птахи справді опинилися на межі вимирання по всьому світу. Згодом з’ясувалося, що основною причиною зменшення їхньої чисельності стало масове використання інсектициду ДДТ у сільському господарстві (цей препарат застосовували для обробки рослин від шкідливих комах – Ред.). Сапсани, будучи хижими птахами, займають верхівку харчового ланцюга (вони живилися тваринами, які в свою чергу споживали оброблені ДДТ рослини – Ред.). У їхньому організмі накопичувалися високі концентрації хімічних сполук, що призводило до летальних наслідків.

У 1970-х роках люди зрозуміли, що цей інсектицид є не лише отрутою для шкідників, а й несе загрозу для інших живих істот, оскільки накопичується в організмі, і препарат почали забороняти у різних країнах світу, у тому числі в Україні. Після заборони ДДТ популяція сапсанів почала відновлюватися.

Однією із загроз для існування сапсанів в Україні є зменшення кількості місць для гніздування - частина сапсанів робить гнізда на скелях, а деякі з них активно використовують з туристичною метою, зокрема, для скелелазіння. Проблема з гніздуванням на деревах полягає у тому, що старі дерева, на яких гніздяться ці птахи, більш активно вирубують, аніж молоді. Ще одна загроза - зміна місць, в яких звик жити сапсан, яка призводить до зменшення тварин, які є для нього здобиччю.

На жаль, в Україні існує серйозна проблема з браконьєрством. Багато людей мають низький рівень екологічної свідомості: коли вони бачать хижого птаха, то часто вважають його звичайним кобцем, який загрожує їхнім курям, і, маючи рушницю, без роздумів стріляють у нього. Ще однією загрозою для сапсана є голубоводи, які займаються його незаконним відловом. Цей птах занесений до Червоної книги України, і за його вбивство передбачено суттєву фінансову відповідальність — штраф у розмірі 112 тисяч гривень.

Окрім цього, використання пестицидів у сільськогосподарських практиках продовжує становити серйозну небезпеку для хижих птахів і в наш час.

Найменша чисельність сапсанів в Україні була зафіксована в 1980-х роках, коли на всій території країни існувало всього 20-25 гніздових пар. Однак з початку 1990-х років їхня кількість почала поступово збільшуватися. Згідно з останніми даними, нині в Україні гніздиться близько 120-130 пар сапсанів. Одна з популяцій розташована в гірській частині Криму, де можна знайти близько 100 пар, тоді як інша група гнідиться в Карпатах та деяких районах Полісся.

Сапсани на Кримському півострові гніздяться на скелях, тоді як у Карпатах обирають як скелі, так і дерева для своїх гнізд. Є ймовірність, що ці птахи можуть створювати гнізда на високих будівлях у великих містах, але на сьогодні в Україні жодного такого випадку не зафіксовано. В інших країнах, зокрема в Польщі, Німеччині та США, існують популяції сапсанів, які обирають для гніздування урбанізовані території. Взимку ці птахи часто змінюють свої звички, залишаючи звичні місця проживання та переміщуючись до міст, які приваблюють їх наявністю великої кількості голубів та інших птахів — основних об'єктів їхнього полювання. Водночас сапсани обережно ставляться до людей.

Під час полювання сапсан складає крила та падає з великої висоти на свою здобич, у нього під час падіння досить характерний силует, і є гіпотеза, що силует сапсана чи іншого сокола лежить в основі українського тризуба.

Отже, тризуб може бути інтерпретований як зображення сокола, що стрімко кидається на свою жертву. Проте існує й чимало інших теорій щодо походження українського тризуба.