Біполярний конфлікт: що означають суперечливі висловлювання команди Трампа щодо миру в Україні.

Президент США вірить, що удасться швидко досягти угоди, тоді як його державний секретар натякає на безрезультатність зусиль щодо миру. Команда Трампа, яка зосередилася на Україні, об'єдналася після внутрішніх розбіжностей.

Дональд Трамп виставив черговий часовий орієнтир для мирної угоди по Україні - поточний тиждень: "Обидві країни зможуть вести великий бізнес із процвітаючими США та зароблять на цьому статки".

Публікація в соцмережі Truth Social з'явилася в момент, коли оголошене Путіним великоднє перемир'я ще тривало. Проте, вранці 21 квітня, після закінчення його терміну, прессекретар кремлівського лідера Дмитро Пєсков повідомив, що продовження перемир'я не планується. Таким чином, Москва відмовилася від пропозиції президента України Володимира Зеленського про подовження мораторію на військові дії на 30 днів.

Нагадаємо, що ввечері суботи, 19 квітня, Путін оголосив про одностороннє припинення вогню. У США цю ініціативу зустріли позитивно, висловивши надію на продовження режиму тиші. Проте в Києві спочатку відреагували на перемир'я з певною недовірою, вважаючи це маневром Путіна. Згодом Зеленський повідомив, що дії України будуть відповідати крокам супротивника.

Поведінка окупантів виявилася очікуваною: припинення вогню на землі не було, щоправда авіацію окупанти не застосовували.

Таким чином, надії, озвучені президентом США в неділю, залишаються невизначеними.

Західні засоби масової інформації висвітлюють численні версії подій. Як повідомляє The Wall Street Journal, у четвер, 17 квітня, під час зустрічей у Парижі представники США передали українській делегації та їхнім європейським партнерам наступні пропозиції:

визнання російського протекторату над Кримом

* відмова від приєднання до НАТО,

* Нейтральна територія навколо ЗАЕС перебуває під управлінням Сполучених Штатів.

За інформацією з інших джерел, Дональд Трамп не має чіткої позиції щодо конфлікту в Україні, однак прагне досягти певних результатів. Він сподівається, що це вдасться зробити до кінця поточного тижня. Щоб зменшити негативні наслідки витоку даних, високорангові представники Білого дому, говорять на умовах анонімності, що план був надісланий Києву для аналізу та отримання відгуків. Зазначається, що Міністерство оборони України вже на 90% погодило цей план. Проте, українське відомство спростувало цю інформацію, заявивши, що політичні рішення поки не ухвалюються.

У цьому контексті політика перетинається з особистими інтересами, оскільки наближаються перші 100 днів другого терміну Дональда Трампа на посаді президента. Йому необхідні досягнення, які можна буде представити американцям і міжнародній спільноті. У випадку зриву угоди щодо України, чинний президент точно запам'ятає, хто винен. Проте це завдасть серйозного удару по його іміджу, і він це добре усвідомлює. Його напруга з приводу ситуації в Україні виражається у численних постах, заявах та коментарях, які він робить практично щодня.

Однак на публіку Трамп випромінює оптимізм, тим дивніший, що держсекретар Марко Рубіо наприкінці минулого тижня заявив про можливий вихід США з переговорного процесу по Україні.

"Існує безліч інших труднощів," - зазначив у розмові з прореспубліканським телеканалом Fox News спецпредставник президента США Кіт Келлог.

З огляду на 100 днів Трампа, не виключено, що універсальна команда переговорників "Рубіо-Віткофф-Келлог" намагається досягти угоди хоча би по одному з активованих треків: Іран, Близький Схід, Україна, Китай. Заради цього знову залучили Келлога до активної переговорної діяльності.

У Кремлі позитивно сприйняли нові ініціативи США, хоча й озвучені в медіа. Путін, у другій половині дня 21 квітня, висловив готовність розглянути можливість продовження режиму тиші після оцінки результатів Великоднього перемир'я. Проте російські пропагандисти з нетерпінням чекають моменту, коли Трамп може втратити терпіння і відійде від українського питання. Наприклад, філософ Олександр Дугін впевнений, що методи президента США не здатні завершити війну, вказуючи на те, що сторони не поспішають радісно приймати американські пропозиції.

Наступною важливою датою для ухвалення рішень стане саміт у Лондоні, запланований на 23 квітня. Під час цієї зустрічі делегації з США, України та Європи знову зосередяться на питанні мирного врегулювання конфлікту в Україні. Представники США на заході включатимуть Марко Рубіо, спеціального представника президента Стівена Віткоффа та Кіта Келлогга. У разі досягнення згоди щодо чернетки мирної угоди, з урахуванням коментарів з Києва, Віткофф знову вирушить до Москви.

Вірогідність укладення угоди, однак, залишається невисокою. Поточний президент США активно комунікує з Пекіном, прагнучи організувати зустріч з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Проте, з китайської сторони висуваються вимоги призначити американського представника для переговорів та перевести обговорення на рівень експертів і урядів. У цій ситуації Трамп веде складну політичну гру в Європі, де новим стратегічним партнером для республіканців MAGA може стати Італія.

Для України, вочевидь, пропозиції США у варіанті, який опублікували медіа, неприйнятні. Тому вірогідність згоди на них мінімальна. У Росії надсилають позитивні сигнали Вашингтону, усвідомлюючи, що далі розвитку не буде.

В цій ситуації основним завданням для нашої країни є залишитися в безпековому та політичному просторі Європейського Союзу, а також зберегти підтримку Сполучених Штатів, вважає політолог Вадим Денисенко. Він зазначає, що, відмовившись від мирної угоди, Україні слід укласти угоду щодо надр, оскільки це може забезпечити хоча б часткову підтримку з боку США. Експерт також прогнозує, що наступна можливість для переговорів з’явиться після літньої військової кампанії.

Однак важливо пам'ятати, що джерела інформації не завжди відображають дійсність. Часто вони приховують основні тези справжньої версії угоди, яка обговорюється. Наприклад, минулого тижня Келлог оприлюднив схему розподілу України на три зони, а згодом заявив, що журналісти "не зовсім правильно зрозуміли". Тому найбільш надійним джерелом інформації про реальні аспекти угоди є офіційні заяви.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте неодноразово підкреслював, що питання вступу України до Альянсу не буде предметом переговорів. Враховуючи стриману реакцію офіційного Києва, яка відрізняється від емоційних заяв лютого та березня, можна припустити, що позиція або була узгоджена, або ж українська сторона усвідомлює низьку ймовірність вступу до НАТО в найближчий час.

Натомість питання про контингент коментується, обговорюється, однак чіткої концепції, де він може бути і що патрулювати, на даний момент немає. Можливо, концепція буде оприлюднена на саміті у Лондоні.

Щодо Криму та ЗАЕС, варто зазначити, що в інформації про американський план викликає подив відсутність згадок про Курську область РФ, яка частково під контролем ЗСУ. Натомість знову підіймається тема протекторату Росії над Кримом, що з'явилася ще у 2014 році. Для Путіна питання Криму є надзвичайно важливим, але, намагаючись уникнути конфлікту з Туреччиною, він навряд чи відкрито вимагатиме цього. Україна ж, в свою чергу, не буде готова визнати острів частиною Росії. В свою чергу, Путін відмовить США в створенні нейтральної зони навколо ЗАЕС, і Трампу доведеться це прийняти.

Таким чином, єдиною реальною можливістю для мирних переговорів є укладення угоди про припинення вогню, яку можна представити як мирне врегулювання. 21 квітня Путін заявив, що цивільні об'єкти, що використовуються в військових цілях, можуть бути визнані законними мішенями, пославшись на трагедію, що сталася у Сумах. Водночас він явно намагається уникнути конфронтації з Трампом і зосереджується на тому, щоб переконати його у своїх намірах досягти миру.

Сигнали про зниження активності з боку Білого дому вже помітні: Пєсков повідомив, що Трамп не планує відвідати Москву на парад 9 травня, хоча раніше така ймовірність обговорювалася. Також відсутня інформація про можливу телефонну розмову, про яку згадували як Трамп, так і Кремль на початку минулого тижня.

Здається, що всі старання Трампа та його команди не принесли жодних результатів.

Україна опиняється між молотом і ковадлом. Якщо Трамп і Путін домовляться напряму, доведеться приймати їхні умови. Ця позиція нині малоймовірна, але вона є. Якщо Євросоюз включить Україну до широких переговорів з американцями, застосувавши тактику росіян про збільшення переліку обговорюваних питань, можлива підтримка нашої оборони (зброя, кошти, політичні важелі). Досі участь української сторони у консультаціях, переговорах і зустрічах надає європейцям можливість у будь-який момент відсторонитися від нашої тематики.

На даний момент можна відзначити кілька суттєвих змін у ході переговорів щодо України.

Дискусії проводяться без посередників у форматі "США - Європа - Україна".

2. Росія є єдиною країною, яка вимагає посередницької допомоги.

3. США прагнуть зберегти нейтралітет в українському питанні, на доказ і заява Рубіо про вихід з переговорів.

4. Навіть із перекресленою перспективою України у НАТО чернетка угоди не вигідна Кремлю.

5. Як команда Трампа, так і він особисто не виявляють глибокого усвідомлення сутності та коренів конфлікту в Україні, оскільки вважають свої підходи до встановлення миру універсальними.

6. У разі підписання мирної угоди, не існує дієвих механізмів для контролю її виконання, про що постійно зазначає українська сторона. Для російської сторони така ситуація є прийнятною.

Якщо Дональд Трамп чарівним чином доб'ється свого, він повністю втратить інтерес до подальшого розвитку подій, як було на Близькому Сході на початку його другої каденції. Нам на даний момент вигідно підписати мирну угоду якомога пізніше, але таку, котра захищає наші державні й безпекові інтереси.