Брати в дії. Роман Берчак з Надвірнянщини, разом зі своїм братом та дядьками, захищає рідну землю у складі "Едельвейс" (ВІДЕО)

Брати Роман і Назар Берчаки, родом з Надвірнянщини, з початку вторгнення захищають Україну у складі 10-ї гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". Крім них, на фронті воюють також їхні рідні дядьки. Таким чином, від однієї родини на війні борються шестеро людей, як повідомляє Репортер.

Поспілкуватися з одним з братів - Романом Берчаком - "Репортер" встиг перед його виїздом "на роботу". Роман невисокий, кремезний козарлюга з оселедцем. Ніби й суворий, малослівний, "конкретний", але його видають добрі усміхнені очі.

Коли почалася повномасштабна війна, Роман і Назар були на роботі у Чехії. І кожен окремо почав збиратися додому - так, аби інший не здогадався.

Роман ділиться спогадами: "Мій брат мав намір виїхати так, щоб я про це не дізнався, а я, в свою чергу, планував поїздку, щоб він не здогадався. І ось, в один момент, ми обоє вийшли з речами на роботі. Він говорить: 'Я їду, вже знайшов автобус'. Я відповідаю, що теж збираюся в дорогу. Брат намагався мене відговорити, адже він старший на рік. Але вже було запізно щось змінювати, коли рішення прийнято."

Отже, брати вирушили додому в одному автобусі, і їх перевезли безкоштовно, адже справа стосувалася війни. Проте, коли доходили до кордону, їм довелося йти пішки, і вони спостерігали, як інші чоловіки перетворюють кордон на автомобілях, виїжджаючи з України.

1 березня брати перетнули межу, а вже наступного дня опинилися в ТЦК. Там їх зарахували до складу 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". На той момент обидва мали лише досвід строкової служби. 5 березня разом із іншими добровольцями вони вирушили до Києва.

У Київській області відбулися перші збройні зіткнення та були звільнені перші села від ворога, серед яких Лук'янівка та Нова Басань.

Потім з піхоти братів перевели в артилерію, на РСЗВ - реактивні системи залпового вогню, це ті, що "Град". Роман каже, стріляли там мало - більше було фізичної роботи. А от, де вже постріляли, то це в батареї.

Тут вже розпочалася активність, тут вже йдуть бойові дії. Знищили чимало ворожої техніки!, - з радістю коментує Роман.

"Ви навряд чи зможете повністю довіряти незнайомцеві," - зазначає він. - "З нашої родини тоді пішло шість чоловіків. Два рідні брати нашої матері та наші двоюрідні дядьки. У нас була своя "Банда братів". Усі говорили: "Ось вони, брати". Коли приходили, запитували: "А де братів можна знайти?". А поряд з ними завжди стояв натовп. До речі, двоє дядьків служили тут, в батареї, де ми зараз перебуваємо. Один з них звільнився, а інший перевівся. Всі інші продовжують боротися."

Роман і Назар постійно консультуються один з одним, адже як інакше? Вони завжди вирушають у відпустку разом. Кажуть, що з цим ніколи не виникає труднощів.

Однак, повертаючись додому, ви помічаєте, як люди відвертають погляди, - зітхає Роман Берчак. - З хлопцями майже не залишилося нікого. Дехто виїхав, інші пішли на фронт, а деяких призвали. Можливо, кілька хлопців ще десь ховаються.

Зараз брати служать водіями. Роман каже, що в цій роботі є свої плюси та мінуси.

Тут треба ще доїхати. Дуже багато дронів літає. Тому є нюанси, - говорить Роман.

Але, каже, головне - їхати на позитиві. А позитиву йому додають жарти. Любить підколоти когось із побратимів, аби хлопці також не падали духом.

Екс-колеги з Чехії надають підтримку братам, відправляючи на фронт автомобілі та запчастини. Техніки вистачає, але вона потребує ремонту. На екрані телефону демонструє "Сюзанну" – бойову машину. Спочатку вона була у поганому стані, але хлопці її відремонтували та модернізували, тож тепер автомобіль знову бере участь у боях разом із ними.