Банальність російського агресора в Україні досягла критичного масштабу.

Атаки на атомні електростанції вже перетворилися на звичне явище.

Ганна Арендт, політична філософиня німецько-американського походження, в своїх дослідженнях процесу над нацистським злочинцем Адольфом Ейхманом представила концепцію "банальності зла". Вона полягає в тому, що зло може здійснюватися звичайними людьми, які, виконуючи накази, не ставлять під сумнів існуючу систему і уникають особистої моральної відповідальності. Ця "банальність" проявляється в рутинності зла, яке виникає з бездумної покори, конформізму та небажання усвідомлювати наслідки своїх дій. Ідеї Арендт залишаються актуальними навіть після закінчення епохи німецького нацизму, набуваючи нових значень у контексті сучасного російського путінізму.

Три роки з моменту укриття Чорнобильської атомної станції.

Це пояснює, чому 24 лютого 2022 року, коли окупанти захопили ЧАЕС, вони безперешкодно переміщалися по заборонених територіях станції, вивозили техніку та навіть рили окопи в "рудому лісі" — 10-кілометровій зоні, яка все ще має підвищений рівень радіонуклідів. Водночас, тримаючи працівників станції в заручниках, вони намагалися переконати їх, що "приїхали на навчання".

Три роки по тому, у лютому 2025 року, російський безпілотник увійшов у захисний купол над аварійним четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. На сайті Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомили, що їхня команда, яка перебувала на місці події, почула вибух о 01:50, після чого спостерігали дим і пов'язане з ним загоряння.

На минулому тижні керівник МАГАТЕ Рафаель Гроссі, після проведення інспекції на Чорнобильській АЕС, зазначив: "Захисний купол втратив свої основні функції безпеки, у тому числі здатність утримувати небезпечні матеріали всередині". Він акцентував увагу на тому, що тимчасові ремонтні роботи на куполі є недостатніми, і необхідно терміново провести комплексне відновлення, щоб запобігти подальшій деградації.

Нагадаємо, що цей купол, відомий під назвою "саркофаг", був введений в експлуатацію у 2019 році. Метою його створення було запобігання розповсюдженню радіоактивного пилу та аерозолів протягом ста років. Проте він не протримався навіть шести років. І в цьому винна виключно Росія. Від початку її повномасштабного вторгнення на території українських АЕС та в їх околицях зафіксовано ряд серйозних інцидентів, які безпосередньо загрожували ядерній та радіаційній безпеці.

На ЗАЕС порушено шість із семи "принципів ядерної безпеки"

Особливо складна ситуація склалася на Запорізькій АЕС, що перебуває під російською окупацією з березня 2022 року. Найбільш критичні ексцеси на ній пов'язані з фізичною присутністю російських військ та постійним ризиком утрати зовнішнього електроживлення, необхідного для охолодження реакторів. Станом на грудень цього року МАГАТЕ зафіксувало вже 11 повних блекаутів на ЗАЕС. Щоразу станція змушена переходити на резервні дизель-генератори, які є останнім бар'єром безпеки. Зафіксовано численні обстріли майданчика АЕС та прилеглої території, що призводило до пошкоджень інфраструктури, зокрема насосних станцій, пожежної частини, розподільчих пристроїв (ВРП-750 кВ) та датчиків радіаційного моніторингу. Були випадки спрацювання аварійного захисту на енергоблоках через обстріли.

Після знищення Каховської ГЕС у червні 2023 року, рівень води в регіональному водосховищі, яке виконує функцію головної охолоджувальної системи Запорізької атомної електростанції, різко впав. Це призвело до значних загроз для безпеки охолодження в довгостроковій перспективі.

Інші українські АЕС також зазнали загроз унаслідок бойових дій. 19 вересня 2022 року російська ракета впала всього за 300 метрів від реакторів Південноукраїнської АЕС. Ударна хвиля пошкодила її будівлі та розбила понад сотні вікон. Крім того, зафіксовано численні випадки критично низьких прольотів російських крилатих ракет безпосередньо над майданчиком станції.

У ході масштабних авіаційних ударів по енергетичній інфраструктурі України, зокрема 23 листопада 2022 року, спрацювали системи аварійного захисту на різних атомних електростанціях, таких як Рівненська і Хмельницька. Ці та подібні ситуації неодноразово ставили під загрозу дотримання семи основних принципів ядерної безпеки, які були окреслені МАГАТЕ. Зокрема:

1. Фізична цілісність елементів реакторів, сховищ для відпрацьованого пального або радіоактивних відходів має бути забезпечена.

2. Усі системи і обладнання повинні бути в ідеальному робочому стані в будь-який момент. Системи охолодження, моніторингу та захисту повинні функціонувати без збоїв.

3. Працівники атомних електростанцій повинні мати можливість здійснювати свої функції в області безпеки та приймати рішення без надмірного тиску.

4. Безпечне зовнішнє електропостачання. Блекаути змушують АЕС покладатися на резервні дизель-генератори, що є серйозним ризиком.

5. Безперервність логістичних ланцюгів, що передбачає постачання палива, запасних частин, хімічних реагентів, а також ротацію персоналу.

6. Продуктивний контроль за радіаційним фоном.

7. Встановлення надійних зв'язків із національним регулятором та іншими державними органами є критично важливим для ефективної координації дій під час кризових ситуацій.

Коли стало зрозуміло, що сім основних принципів безпеки на Запорізькій атомній електростанції систематично ігноруються, Рафаель Гроссі у травні 2023 року на засіданні Ради Безпеки ООН озвучив п’ять нових принципів, розроблених спеціально для забезпечення захисту цієї станції.

Зокрема, існує заборона на будь-які атаки: заборонено проводити будь-які військові дії, включаючи мінометні обстріли, артилерійські обстріли та ракетні удари, на території Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) або з її площі. Забороняється використовувати ЗАЕС як військову базу: станція не може слугувати як місце зберігання або розміщення важкого озброєння, такого як реактивні системи залпового вогню, артилерійські установки та ракетні комплекси, а також для розміщення військового персоналу, який може бути залучений для наступальних операцій. Захист зовнішнього електропостачання: не допускати загроз для ліній електропередач, які забезпечують зовнішнє живлення станції. Необхідно охороняти всі будівлі, системи та елементи, що є критично важливими для безпечного й надійного функціонування станції, від атак і актів саботажу. Забезпечення безперешкодного доступу для МАГАТЕ: не вживати жодних дій, які можуть заважати реалізації цих принципів, і гарантувати агентству вільний доступ до всіх ділянок станції.

Останні новини з цієї теми свідчать про те, що у вересні 2025 року експертам МАГАТЕ було відмовлено у можливості перевірити запаси пального, необхідного для дизель-генераторів, які поки що виконують рятівну функцію. Вони не отримали доступу до щойно збудованої дамби на каналі охолоджувачів, а також до турбінних залів і реакторних блоків, при цьому посилаючись на те, що ці об'єкти нібито "запечатані". Крім того, у вересні цього року під час свого виступу перед Радою керуючих агентства у Відні, Гроссі зазначив, що "на ЗАЕС зафіксовано порушення шести з семи ключових принципів ядерної безпеки".

Чому "наришкіни" використовують "брудні бомби"?

У цьому контексті варто згадати, що Росія час від часу поширює дезінформацію про нібито існування "брудної бомби" або "українські провокації" на Запорізькій атомній електростанції та інших об'єктах. Іноді ситуація доходить до комічного. Наприклад, у червні 2023 року голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін заявив, що "партія радіоактивного пального була таємно відправлена з Рівненської АЕС для приховування у сховищі відпрацьованого ядерного пального в Чорнобилі, що викликає підозри".

Насправді у транспортуванні відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) на зберігання чи перероблення в зону ЧАЕС немає нічого екстраординарного. Бо там сформоване відповідне Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Це сертифікована МАГАТЕ автономна ядерна установка, призначена для тривалого зберігання ВЯП із Південноукраїнської, Хмельницької та Рівненської АЕС. Раніше, до речі, його вивозили до РФ (це щороку коштувало Україні близько 200 млн доларів США). Тому Київ вирішив остаточно відмовитися від його вивезення до Росії. І сталося це рівно за рік до повномасштабного вторгнення - у лютому 2021-го. Наришкін, звісно, про це знав, але, що називається, "вкинув".

Час від часу Москва поширює дезінформацію про те, що "Київ готує атаки на ЗАЕС" або займається виготовленням нових "брудних бомб". У грудні 2022 року Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердило, що на трьох об'єктах, згаданих російською стороною — Інституті ядерних досліджень у Києві, Східному гірничо-збагачувальному комбінаті в Жовтих Водах та Південному машинобудівному заводі у Дніпрі — не виявлено жодних слідів незадекларованої ядерної діяльності чи матеріалів. Проте, попри ці висновки, "наришкіни" не заспокоїлися і продовжують час від часу поширювати такі інформаційні "брудні бомби".

Причина цього явища досить зрозуміла: Чорнобиль, на відміну від українців, європейців або японців (через відомі обставини), так і не став важливою частиною ні колективної, ні індивідуальної пам'яті росіян. Саме завдяки цьому вони копають окопи в "рудому лісі", захоплюють працівників атомної електростанції в заручники та організовують свої військові бази на цій території. Буденність російського зла в Україні досягла атомного масштабу (в усіх сенсах цього слова).

Але погана новина в тому, що російське зло розповзається. Воно вже не тільки буденно б'є по українських АЕС, а й відкрито шукає "обмежену ядерну ціль" у Європі. І немає жодної гарантії, що якийсь із російських дронів, що все банальніше літають над нею, зрештою не потрапить в один із її 165 активних ядерних реакторів.