Атака на Нижньокамськ: одна з найвіддаленіших та найбільш значних. Що ми знаємо про це?
Влада Росії повідомила, що в результаті удару українських безпілотників по Нижньокамську в Татарстані загинуло 13 осіб. Як стверджують вони, 75 людей отримали медичну допомогу, а 21 з постраждалих був госпіталізований.
У пресслужбі глави Татарстану заявили, що під час атаки один із дронів влучив у хостел. За їхніми даними, там загинули дев'ять з 13 жертв атаки.
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про атаку на нафтопереробне підприємство в Нижньокамську.
Одночасно з цим, російські官и не надають детального списку об'єктів, які зазнали атак. У пресслужбі керівництва Татарстану та адміністрації Нижньокамська повідомили, що постраждали "як промислові, так і цивільні споруди".
За інформацією міністра охорони здоров'я Татарстану Альміра Абашева, серед жертв є дівчинка, яка, на жаль, не дожила до прибуття медичних працівників.
Слідчий комітет Російської Федерації повідомляє, що безпілотники здійснили напад на "житлові райони та промислові об'єкти". Відповідно до цього, російська інстанція ініціювала кримінальне провадження за статтею, що стосується тероризму.
BBC не має змоги самостійно підтвердити інформацію, надану російським урядом, щодо пошкоджень житлових приміщень та цивільних об'єктів.
Український Генштаб заявив, що вночі 10 серпня Сили оборони України "в межах зниження військового потенціалу" Росії уразили нафтопереробний завод "ТАНЕКО" в Нижньокамську.
За інформацією українських джерел, на заводі виникла пожежа.
Місцеві джерела твердять, що атака тривала кілька годин - від ночі до ранку. У соцмережах з'явилися відео, на яких видно великі клуби диму та полум'я над містом.
Нижньокамськ знаходиться на відстані понад 1100 кілометрів від українського кордону. Це свідчить про те, наскільки далеко українські війська тепер здатні здійснювати удари по території Росії.
Це вже не перша атака на нафтопереробні підприємства Нижньокамська.
12 червня український Генеральний штаб інформував про нанесення ударів по ТАНЕКО та нафтохімічному концерну "ТАІФ". У липні ж українські збройні сили повідомили про ще дві атаки на об'єкти ТАІФ.
Українська компанія, що спеціалізується на розробці оборонних технологій, FirePoint, оголосила, що в ході атаки були задіяні їхні дальнобійні безпілотники FP-1.
Російська сторона стверджує, що під ударом опинилися не тільки промислові об'єкти.
Представник Слідчого комітету повідомив, що в районі удару знаходилися "мирні жителі, які не були залучені в бойові дії".
Представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова висловила думку, що "київська влада надіслала безпілотники на житлові райони та промислові об'єкти Нижньокамська в Татарстані".
"Ці безглузді з військової точки зору удари ворог свідомо завдає з терористичною метою", - йдеться в заяві російського МЗС.
Слідчий комітет Росії оголосив, що всі особи, які мають відношення до нападів, будуть ідентифіковані, і їм загрожує неминуче суворе покарання або військова помста.
Українська сторона аргументує свою атаку необхідністю ураження об'єктів, що постачають ресурси для російських військових сил.
Керівник Центру боротьби з дезінформацією при РНБО України Андрій Коваленко у розмові з BBC зазначив, що "Україна націлюється виключно на військові цілі Росії та на об'єкти, які мають значення для фінансування російських збройних сил, що ведуть війну".
Він також звинуватив президента Росії Володимира Путіна та систему протиповітряної оборони країни у загибелі цивільних осіб.
"Будь-яка жертва серед цивільного населення в Росії - це відповідальність Путіна та системи ППО російської армії, яка часто вражає цілі, що не мають військового значення," - підкреслив Коваленко.
Він зазначив, що конфлікт на території Росії є безпосереднім наслідком дій, ухвалених російським керівництвом.
"Війна, що охопила територію Росії і не залишить її до остаточного завершення агресії з боку країни, лише посилюватиметься. Це є результатом дій Путіна, якого до влади привели саме ці люди — росіяни," — зазначив він.
"Відповідно, нарікати за будь-які жертви всередині Росії вони мають виключно на себе і на Путіна. Не було б Путіна, не було б агресії - всі були б живі. Все, що відбувається там, - наслідок їхніх дій і рішень", - додав Коваленко.
Приблизно в той самий час повідомляли про атаку в Тюменській області.
Згодом Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що українські військові провели атаку на нафтохімічний завод "Тобольск-Нефтехим", розташований у Тобольську.
За даними українських військових, була уражена центральна газофракційна установка підприємства. Там виробляють сировину, яку використовують, зокрема, для виробництва компонентів ракетного палива, авіаційного пального та матеріалів для безпілотників.
Губернатор Тюменської області Олександр Моор підтвердив атаку. За його словами, після падіння кількох безпілотників на території одного з промислових підприємств сталася пожежа. Назву підприємства він не уточнив.
В той же час аналітики з OSINT-групи ASTRA зазначили, що під обстріл могла потрапити центральна газофракційна установка "Тобольск-Нефтехим", що належить російському холдингу "СИБУР".
Інформації про потерпілих внаслідок нападу не надавали.
Відстань від Тобольська до українського кордону становить приблизно 2200 кілометрів.
Удари по Нижньокамську та Тобольську відбуваються на тлі помітного розширення географії українських атак.
Останніми місяцями їхніми цілями були не лише НПЗ та нафтові термінали, а й великі логістичні об'єкти.
Як повідомлялося раніше в матеріалах ВВС, у липні українські безпілотники завдали ударів по складах Wildberries, розташованих у Котовську в Тамбовській області та в Електросталі під Москвою. За інформацією російських офіційних осіб, в результаті атаки в Котовську загинули семеро осіб, а в Електросталі - одна.
У ході останньої атаки на Нижньокамськ було здійснено евакуацію сортувального центру Wildberries. Як повідомляють російські медіа, центр згодом відновив свою діяльність.
Згідно з інформацією з відкритих джерел, з січня по липень українські збройні сили здійснювали атаки на всі 11 найбільших нафтопереробних заводів у європейській частині Росії, а також на два підприємства в Тюменській та Омській областях.
Після пошкоджень деякі підприємства повністю або частково зупиняли роботу.
У Росії спостерігалися проблеми з виробництвом та нестача пального.
Одночасно повністю зупинити російську переробку нафти поки що не вдалося.
Збільшення українських атак на російські позиції в тилу відбувається паралельно з інтенсифікацією російських наступів на українську інфраструктуру.
За даними моніторингової місії ООН, лише у червні 2026 року російські удари по Україні призвели щонайменше до загибелі 293 цивільних та поранення 1990 людей.
Протягом перших шести місяців року загинуло 1396 мирних жителів, а 7978 осіб отримали поранення. Це на 37% перевищує показники за той же період 2025 року.
Відсутні точні дані про кількість російських цивільних осіб, які стали жертвами атак з боку України.
Представниця ООН Розмарі Дікарло з посиланням на російську владу повідомляла, що за перше півріччя в Росії загинули 250 цивільних, а 1596 були поранені.
Одночасно в Організації Об'єднаних Націй підкреслюють, що не мають можливості самостійно підтвердити ці дані.
Заступник начальника ГУР Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв'ю РБК-Україна заявив, що російські удари зараз зосереджені насамперед на українському оборонно-промисловому комплексі та логістиці.
"Ворог усвідомлює серйозність загрози і ретельно проводить розвідку в двох ключових напрямках нашої оборонної промисловості. Перший з них стосується нашої балістичної програми... Другий - це все, що пов'язане з безпілотниками та FPV-дронами", - зазначив Скібіцький.