Астероїд Магучіх і заборонений стрибок Радівілова: що отримало назву на честь українських атлетів.

Імена українських чемпіонів можна знайти не лише на стадіонах, а й у космосі та міжнародних спортивних правилах

Українська стрибунка у висоту Ярослава Магучіх здобула незвичайне визнання: на її честь було названо астероїд, що обертається поблизу Юпітера. Цю новину оголосили після відкриття іменної зірки олімпійської чемпіонки на "Площі зірок" у Києві 7 жовтня.

Однак Магучіх не є першою українською спортсменкою, чиє ім'я отримало таке незвичне визнання. Серед наших чемпіонів є особи, чиї прізвища стали іменами космічних тіл та ексклюзивних елементів у гімнастиці. Важливо зазначити, що один з таких елементів навіть був заборонений через його високу небезпеку.

Ярослава Магучіх - астероїд поблизу Юпітера

У серпні 2025 року мала планета з номером 57915 була офіційно названа Mahuchikh. Цей астероїд було виявлено 9 березня 2002 року в Аризоні, США, але протягом більш ніж двадцяти років він носив лише тимчасове позначення 2002 EB110.

Цей небесний об'єкт є частиною групи троянських астероїдів Юпітера, що рухаються по своїй орбіті навколо Сонця в безпосередній близькості до траєкторії величезної планети.

У документах Міжнародного астрономічного союзу були відзначені ключові успіхи української спортсменки: золото на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, бронзова медаль з Ігор у Токіо та світовий рекорд зі стрибків у висоту, що становить 2,10 метра.

Віталій і Володимир Кличко - це колективний астероїд.

Значно раніше, ніж Магучіх, власні небесні тіла отримали видатні українські боксери Віталій і Володимир Клички.

Астероїд (212723) Klitschko відкрили 14 вересня 2007 року в Андрушівській астрономічній обсерваторії на Житомирщині. У жовтні 2009-го об'єкт отримав назву на честь братів, які на той момент уже були всесвітньо відомими чемпіонами з боксу.

На відміну від астероїда Магучіх, Klitschko знаходиться в основному поясі астероїдів, який розташований між планетами Марс і Юпітер. Він завершує один оберт навколо Сонця приблизно за 3,76 року.

Лілія Подкопаєва - це яскравий символ гімнастики, її виступи залишили незабутній слід у цьому виді спорту.

Дворазова олімпійська чемпіонка з Атланти-1996 Лілія Подкопаєва залишила по собі не лише золоті медалі, а й внесла важливі зміни в міжнародні правила спортивної гімнастики.

Її прізвище отримали вправи в опорному стрибку та вільних вправах. Найвідомішим став подвійний переворот уперед із поворотом на 180 градусів, який українка продемонструвала на чемпіонаті світу 1995 року.

Цей складний акробатичний елемент і сьогодні відомий як Podkopayeva. Його виконання вимагає надзвичайної точності, адже спортсменка повинна здійснити два оберти в повітрі з додатковим поворотом перед приземленням.

Ігор Радівілов - стрибок, який було заборонено через ризики для безпеки.

Ймовірно, найцікавіша історія стосується українського гімнаста Ігоря Радівілова.

На Олімпіаді 2016 року в Ріо-де-Жанейро він здійснив незвичайний акробатичний трюк — опорний стрибок з потрійним сальто вперед. До цього випадку жоден спортсмен не наважувався виконати такий складний елемент на офіційних міжнародних змаганнях.

Стрибок отримав назву The Radivilov і спочатку був оцінений на 7,0 балів за складністю. Проте, всього через кілька місяців Міжнародна федерація гімнастики вирішила заборонити його виконання через надмірно високий ризик серйозних травм.

Таким чином, Радівілов залишив своє ім'я в історії гімнастики завдяки елементу, який виявився занадто небезпечним для подальшого використання.

Петро Пахнюк - це два різні аспекти, що мають спільне прізвище.

У 2020 році український гімнаст Петро Пахнюк вразив усіх на етапі Кубка світу в угорському місті Сомбатгей, представивши два нових елементи на паралельних брусах.

Обидва рухи передбачають складні акробатичні обертання, але відрізняються завершальним положенням спортсмена.

Міжнародна федерація гімнастики офіційно визнала назви Pakhniuk та Pakhniuk II. Першій присвоєно рівень складності E, тоді як другій - F.

Цікаво, що представник України здійснив перший елемент у кваліфікації, а другий – вже під час фінальної частини того ж турніру.

Ілля Ковтун почав займатися гімнастикою в 18-річному віці.

Ще один представник України, Ілля Ковтун, здобув свій іменний елемент у грудні 2021 року, коли йому лише виповнилося 18 років.

На етапі Кубка світу, що проходив у словенському Копері, він вдало здійснив нову акробатичну елементи на паралельних брусах – переворот назад з упору на руках з поворотом на 90 градусів до одного з брусів.

Елемент отримав офіційну назву Kovtun і був включений до міжнародних правил у категорії складності C.

За три роки гімнаст здобув срібну медаль на Олімпійських іграх у Парижі, виступаючи у вправі на паралельних брусах.

Таким чином, українські атлети залишають свій відбиток не тільки в рейтингах та рекордних списках. Хоча деякі їхні досягнення можуть бути перевершені з часом, назви астрономічних об'єктів та спортивних елементів, присвячених їм, здатні зберігати пам'ять про своїх авторів протягом багатьох років.