"Трамп і 'Афганістан-2', безпекові зобов'язання для України та 'корейський' підхід: думки експертів щодо 'мирного' плану США"

Москва відмовилася від ініціативи канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про різдвяне перемир'я. Як повідомив речник президента Путіна Дмитро Пєсков, Росія "не має наміру надавати Україні можливість для відновлення сил перед продовженням конфлікту".

Заступник керівника Міністерства закордонних справ Росії Сергій Рябков повідомив, що Кремль, за його словами, готовий до укладення угоди, але лише за умови, що російський контроль залишиться над анексованим Кримом та частинами Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей.

"Рябков підкреслив: 'Ми категорично відкидаємо можливість присутності військових сил НАТО на території України'."

Після двох днів інтенсивних обговорень між Володимиром Зеленським, спецпредставником Трампа Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером у Берліні, видання Politico повідомило, що Україні залишилися лише кілька днів, щоб прийняти пропозицію США стосовно гарантій безпеки, які, як стверджується, будуть подібні до статті 5 Уставу НАТО. Водночас, за інформацією американських ЗМІ, адміністрація Трампа продовжує наполягати на тому, що Україна повинна поступитися певними територіями відповідно до вимог Росії.

Згідно з заявою президента Зеленського, українська команда відправляється до Маямі для продовження переговорів з американською стороною стосовно трьох ключових документів: гарантій безпеки, відновлення економіки України та 20 пунктів рамкової угоди, що стосується завершення конфлікту.

Які перспективи чекають нас у наступних перемовинах зі Сполученими Штатами? Чи можливо найближчим часом досягти угоди про припинення вогню? На які безпекові гарантії може сподіватися Україна? І чому в американських колах знову піднімають питання про "корейську" модель?

Про все це ТСН.ua розпитав у директорки програми безпекових студій та директора програми "Північна Америка" Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганни Шелест та Олександра Краєва під час Пʼятого Українського Центрально-Європейського Форуму в Києві.

За словами Ганни Шелест, трозуміти дві базові речі.

По-перше, все може змінитися навіть в останню хвилину, поки нічого не підписано. Й навіть ті частини, які ми бачимо в ЗМІ, чи заяви дипломатів, -- це не остаточно. У фінальному тексті будуть важливі навіть коми, які можуть драматично змінити текст. Тому жодної паніки, поки ми не побачимо хоча б письмову чернетку того, про що домовляються.

По-друге, слід зазначити, що це точно не стане остаточним мирним договором. За нинішніх обставин це просто неможливо. Існує занадто багато інших аспектів, які потребують уваги. Таким чином, документ, що може бути розроблений, скоріше за все, стане проміжним рішенням і не обов'язково стосуватиметься лише перемир'я, але й інших важливих питань.

"Наприклад (переговорна -- Ред.) група каже, що ми домовляємося, що це (припинення вогню -- Ред.) буде по лінії розмежування. Але про те, яка ця лінія, -- вже буде сідати далі група говорити. Тобто, в будь-якому разі, це не фінальний план про закінчення війни. В тому ж плані з 28-ми пунктів (який "злили" в ЗМІ місяць тому -- Ред.), давайте згадаємо, були пункти про європейську безпеку. Тому без європейців він не може бути підписаний. І все це може тривати не один рік", -- зазначає Ганна Шелест.

Олександр Краєв зазначає, що наразі не існує чіткого "мирного" плану. Він пояснює, що спочатку було 28 пунктів, потім їх кількість зменшилася до 18, а зараз їх 20, є ще 3, які залишаються невирішеними. Це те, до чого ми прагнемо, і про що ведемо переговори з американською стороною, щоб це стало реальністю. Отже, цей документ ще не завершений. І справа не лише в тому, що ми не маємо до нього доступу; навіть американці самі не зовсім впевнені у ситуації та її деталях.

Чому американці так активно підтримують цю ініціативу? Це вперше, коли Росія готова піти на якісь поступки. Чому це вважається російським планом? Тому що він був перенесений Кушнером та Віткоффом з Москви. Яка його значущість? Протягом кількох місяців Україна заявляла про свою готовність до співпраці. Ми дійсно працювали, зокрема з європейськими партнерами, висловлюючи свої пропозиції. Але росіяни ставилися до цього скептично. І раптом, на першу ж пропозицію з боку Росії, Вашингтон відреагував дуже активно. На жаль, Росії вдалося певним чином маніпулювати США в цій ситуації, -- зазначає Олександр Краєв.

Чи буде це якось просувати перемир'я? Ну думку Краєва, прогнозувати важко. За його словами, те, що ми -- Україна -- показуємо себе як проактивна, хороша сторона, вже позитивно. Але наскільки це буде ефективно працювати -- це величезне питання. Бо першим кроком має бути саме припинення вогню. Але Росія цього не визнає, вимагаючи від України поступитися територіями.

Ганна Шелест зазначає, що Трамп неодноразово заявляв про можливий вихід США з переговорів. Але чому він знову повертається до цієї теми? Бо прагне уникнути ситуації, коли Україна стала б аналогом Афганістану для Байдена.

"Трамп неодноразово звинувачував Байдена у невдачах в Афганістані. Проте, він і його команда добре усвідомлюють, що самі можуть опинитися під ударом критики. Тож простий вихід для нього не є варіантом. Крім того, відмовившись від підтримки України, він розуміє, що ризикує втратити довіру європейських союзників у випадку загострення ситуації з Китаєм. Чи може це набриднути Трампа? Безумовно. У такому випадку він матиме можливість перекласти відповідальність або на посередників, втручаючись мінімально, або на європейських партнерів, але з чітко визначеними вимогами", – зазначає експертка.

Однак, за її словами, треба бути чесними: так чи інакше, остаточна угода укладеться між Росією та Україною. Тож, чи залишаться США в процесі, чи ні, це буде лише додатковим чинником. Головним же залишається те, про що домовляться Москва і Київ.

Олександр Краєв висловлює думку, що Трамп не може просто так покинути переговори. Якщо він має намір зменшити присутність США в Європі, йому необхідно знайти спільну мову з європейськими партнерами. В іншому випадку, його дії можуть призвести до ситуації, подібної до "Афганістану-2", але вже на рівні всієї Європи. Крім того, якщо Трамп демонструє слабкість щодо Росії в українському питанні, то що можна сказати про Тайвань?

"Китай точно стежить за тим, як США та Захід у цілому реагують на те, що відбувається по Україні, до чого вони прийдуть. Це для них модель того, що буде по Тайваню. Чому постійно переноситься "фінальне вирішення тайванського питання"? Бо китайці бачать, що з Україною якось швидко не виходить. А з Тайванем точно не вийде швидко. Тому, фактично, відступ по Україні -- це відступ по Тайваню, відступ по Ізраїлю тощо. Тут не вийде розчленувати нас від загальної тематики", -- підсумовує Краєв.

Що таке універсальні безпекові гарантії, які могли б забезпечити 100% ефективність? За словами Ганни Шелест, Ізраїль був переконаний у своїх гарантіях на всі 100%. Також певність у цьому висловлював Катар.

"Єдиним прикладом, який можна вважати певними гарантіями, є Японія. Вони фактично відмовилися від власних збройних сил, покладаючись на присутність американських військ на своїй території. Однак залишається питання: якщо Китай зараз вирішить атакувати, чи справді США втрутяться? У минулому були певні обіцянки щодо захисту Західної Німеччини, але це була складна система з трьох різних форматів, що функціонувала під час Холодної війни, особливо стосовно Берліна", — зазначає експертка.

Ганна Шелест акцентує увагу на тому, що Україні наразі не обіцяють нічого подібного. А що говорить стаття 5 НАТО? Вона стверджує, що агресія проти однієї країни розцінюється як агресія проти всіх учасників альянсу, що дозволяє державам застосовувати будь-які засоби, включаючи військові. Тобто, вони мають право діяти, але не зобов'язані це робити.

По-перше, їм слід усвідомити, що це є напад. А, наприклад, у випадку з гібридними атаками ситуація ускладнюється.

По-перше, вони можуть обрати виключно дипломатичні засоби реагування, можуть надати військову техніку або фінансову допомогу. Або ж можуть вдатись до використання збройних сил. Але що, якщо цього не станеться? Якщо оберуть лише дипломатичну підтримку?

Згідно з думкою Ганни Шелест, наявна безпекова угода з США в принципі охоплює всі необхідні аспекти. Юридично зобов'язуючі гарантії безпеки можуть бути отримані лише в одному випадку — якщо Конгрес їх ухвалить. У такому разі президент США не зможе їх скасувати, оскільки нинішня угода підписана лише президентом, і новий президент має можливість її анулювати. Важливо зазначити, що в угоді не зазначено, що американські військові повинні бути в Україні протягом 36 годин. На цьому етапі, за її словами, важко визначити, що ще можна вважати справжніми гарантіями.

Олександр Краєв висловлює значні сумніви щодо тих гарантій безпеки, які Україна може отримати. Він зазначає, що якби ці гарантії були на рівні статті 5 НАТО, це було б політично вигідно.

Однак, якщо не буде ефективного контролю за дотриманням режиму припинення вогню, все це виглядатиме як фарс. Якщо Росію не вдасться переконати утриматися від обстрілів, незалежно від наданих гарантій, вони можуть заявити, що не мають підстав для їх виконання, навіть якщо ті були затверджені Конгресом, – зазначає експерт.

Ганна Шелест підкреслює, що концепція "корейського" варіанту звучить лише в Сполучених Штатах та в окремих європейських державах.

"Коли я відвідую Корею і запитую місцевих жителів про їхню думку, вони рішуче відповідають: 'Чи дійсно ви бажаєте, щоб у центрі Європи виникла своя Північна Корея?'. Вони вважають, що Україні слід уникати сценарію, подібного до корейського," – зазначила експертка.

Олександр Краєв висловлює думку, що відновлення дискусій щодо "корейського" сценарію зумовлене, з одного боку, відсутністю нових ідей. З іншого боку, на жаль, більшість людей має обмежене розуміння подібних ситуацій.

"У нашому випадку корейський сценарій неможливий, адже інша країна захопила частину нашої території. Це не те, що сталося в Кореї, і навіть не нагадує німецькі події. Ситуація більше схожа на хорватський варіант, але його ніхто не розглядає, оскільки Хорватія змогла повернути свої землі завдяки швидким військовим діям. Концепція "корейського сценарію" — це, по суті, медійний прийом, часто використовуваний на Заході. Проте, варто зазначити, що для реалізації цього варіанту загинуло близько 50 тисяч американських солдатів, і ще стільки ж з інших країн." — вказує Олександр Краєв.

Нагадаємо, напередодні ввечері, 15 грудня, у німецькому Берліні завершився дводенний саміт щодо України, участь у якому взяли президент Володимир Зеленський, лідери ЄС та посланці США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Наразі мир в Україні "ближчий, ніж будь-коли", а на Заході кажуть про "кінець війни".