Города, что адаптируются: как КиевHarnesses природные ресурсы

Війна не знімає актуальності кліматичних загроз: спекотні хвилі, інтенсивні дощі та підтоплення, забруднення повітря і шум продовжують ускладнювати життя українців. Однак вже сьогодні наші міста мають можливість стати стійкішими завдяки природоорієнтованим рішенням – ефективним та доступним підходам, що використовують природні процеси для вирішення екологічних проблем. Київ активно реалізує такі ініціативи, і його досвід може слугувати прикладом для інших міст України. Як це відбувається і чому це має значення?

Ці підходи активно використовують природні елементи для подолання міських екологічних викликів, таких як затоплення, спека, забруднення повітря та зменшення біорізноманіття. Це не просто насадження зелені, а цілісні стратегії, які підвищують якість життя, економлять ресурси та підтримують екосистемні процеси. Наприклад, дощові садки ефективно борються із підтопленнями, "зелені" стіни знижують рівень шуму та пилу, а відмова від регулярного косіння сприяє охолодженню міських територій.

Київ розпочав активне впровадження природоорієнтованих рішень влітку 2022 року з ініціативи #МістоЖивихСтін, яка спрямована на популяризацію вертикального озеленення. Цей проєкт є частиною глобальної практики розширення зелених територій шляхом висадження рослин на вертикальних конструкціях, таких як стіни та огорожі.

Дослідження підтверджують, що цей метод сприяє покращенню якості повітря шляхом абсорбції забруднюючих речовин, знижує температурні показники поверхонь і зменшує навантаження на системи водовідведення завдяки утриманню дощової води.

І хоча класичні "зелені" стіни можуть бути досить дороговартісними, адже потребують спеціальної інфраструктури, систем поливу та постійного догляду, існує альтернатива - стіни, сформовані завдяки в'юнким рослинам. Наприклад, виноград Вічі є чудовим рішенням для покриття великих площ огороджень, непривабливих бетонних блоків, парканів і стін. Ця виноградна лоза є недорогою, вона легко чіпляється за стіни, тому не вимагає особливої опори і не руйнує поверхні. Ми в Києві зробили ставку саме на неї, висадивши понад тисячі паростків винограду Вічі в різних районах столиці.

У 2023 році Київ запровадив новаторський експеримент, відмовившись від регулярного косіння трави на певних ділянках за численними запитами мешканців. У кожному районі столиці було визначено території, де комунальні служби не проводять скошування. Цей підхід не лише дозволяє зекономити ресурси, але й позитивно впливає на водний баланс ґрунту, а також зменшує шум та забруднення повітря. Для того щоб кияни усвідомлювали, що ці ділянки є частиною екологічно обґрунтованого рішення, ми встановили спеціальні інформаційні таблички на цих територіях.

Поряд із відмовою від традиційного косіння, ми розпочали новий експеримент — створення ділянок з декоративними луками. Посадка багаторічних трав у міських умовах має безліч екологічних вигод: вона допомагає зменшити ерозію ґрунту, сприяє утриманню дощової води та знижує явище "теплових островів". Однією з ключових переваг цього підходу є підтримка харчування комах-запилювачів, що, в свою чергу, сприяє підвищенню біорізноманіття. Крім того, такі ділянки вимагають мінімального догляду і виглядають надзвичайно привабливо.

Наступним впровадженим у Києві природоорієнтовним рішенням стали дощові садки. Це спеціально створені заглиблені клумби, що допомагають збирати, очищати та утилізовувати дощову воду. Вони складаються з вологолюбних багаторічних рослин та дренажного шару, що сприяє природному фільтруванню води та її поверненню у природний цикл. Завдяки спеціальній конструкції вода, що стікає з доріг та тротуарів, затримується у садку, поступово проникає в ґрунт і очищується.

Отже, дощові сади виконують не лише функцію полегшення навантаження на дренажну систему міста, але й сприяють підтриманню водного балансу. У Києві такі сади були впроваджені в районах, що піддаються ризику підтоплень, поєднуючи практичність з естетичністю. Рослинність у цих садах також створює сприятливі умови для комах-запилювачів, що підтримує біологічне різноманіття.

Ще одним прикладом природоорієнтованого підходу, реалізованим у Києві, стали спеціальні будиночки для комах, або ж "готелі" для них. Ці маленькі споруди виготовлені з дерева, соломи, шишок, бамбукових паличок та інших екологічних матеріалів і розташовані в зелених зонах міста. Як випливає з їх назви, ці будиночки створені для забезпечення притулку корисним комахам, таким як бджоли, сонечка, жужелиці та інші представники фауни.

Ці комахи відіграють ключову роль у природному середовищі: вони запилюють квіти, контролюють чисельність шкідників і покращують якість ґрунту. Проте, через урбанізацію, зміни клімату, брак їжі, хвороби, паразитів та використання пестицидів, їх популяція значно зменшується. Щоб підтримати цих корисних створінь, ми створюємо спеціальні домівки, які слугують їм укриттям від негоди, хижаків, а також місцем для зберігання їжі та розмноження.

Незважаючи на свою похмуру назву, це рішення є надзвичайно вигідним для навколишнього середовища і, що не менш важливо, не вимагає жодних фінансових витрат. Мова йде про практику залишення стовбурів сухих дерев або їх частин у парках та скверах з метою підтримки екосистеми. Хоча на перший погляд ці залишки можуть виглядати "незатребуваними", насправді мертва деревина відіграє важливу роль: вона створює середовище проживання для комах, птахів, дрібних ссавців, рептилій, амфібій та мікроорганізмів, які розкладають деревину та збагачують ґрунт корисними елементами. Більше того, відмерлі стовбури здатні тривалий час утримувати вуглець, що сприяє зниженню його викидів в атмосферу і допомагає у боротьбі зі змінами клімату.

Натхненні досвідом численних європейських міст, ми вирішили свідомо утриматися від повного очищення сухих дерев у зелених зонах столиці, зберігши безпечні фрагменти мертвої деревини. Це рішення вже можна помітити в кожному районі міста.

Ще одне екологічне рішення, яке Київ реалізує вже другий рік, полягає у створенні вуличних меблів з елементами озеленення. Це не просто звичайні лавки, розташовані на вулиці; це спеціально спроектовані конструкції з натуральних матеріалів, які об'єднують зони для відпочинку з рослинністю. Ми встановлюємо такі меблі в громадських місцях, що не тільки забезпечує комфорт, але й сприяє упорядкуванню паркування та покращенню тротуарів.

Завдяки цим економічним рішенням вулиці стають комфортнішими для пішоходів, а міський простір – більш організованим. Крім того, рослинність в елементах вуличного дизайну сприяє збереженню біорізноманіття, створює гармонійне поєднання природи з сучасними інфраструктурними об'єктами та підвищує настрій мешканців.

Це далеко не вичерпний перелік природоорієнтованих рішень, які вже впроваджено в Києві за останні три роки. Ознайомитися з іншими підходами, які використовують природні процеси для розв'язання екологічних проблем і вже реалізуються у столиці, можна на сайті Київського Будинку природи.

Досвід столиці показує, що природоорієнтовані рішення можна і потрібно впроваджувати. Головне - почати з невеликих кроків, поступово масштабуючи підходи і продовжуючи експерементувати. Наприклад зараз ми тестуємо принцип Міявакі - швидкого створення щільних мінілісів за спеціальною японською технологією. Вона дозволяє за кілька років виростити стійку, самодостатню екосистему на невеликій ділянці міської землі.

Ми віримо, що навіть у найважчі моменти існують шанси для формування більш стійкого та екологічно чистого середовища. Тому запрошуємо інші міста приєднуватися: впроваджувати рішення, орієнтовані на природу, переймати досвід інших і розвивати власні екологічні ініціативи.