26 лютого 1935 року відбулася дебютна робота радарної системи. У 2026 році РЕБ здійснює посадку безпілотних літальних апаратів і керованих авіаційних бомб.

Сотні років тому шотландський вчений Роберт Ватсон-Ватт продемонстрував військовим можливості радара, який згодом став важливим інструментом для захисту британців під час нападів нацистських літаків на Лондон. У 2026 році передові системи радіоелектронної боротьби України виявляють і нейтралізують цілі Російської Федерації, при цьому забезпечуючи захист як на фронті, так і в тилу, що знаходиться на значній відстані від бойових дій. Видання "Фокус" зібрало матеріали про еволюцію радіоелектронної боротьби, починаючи з її перших кроків у 19 столітті і до сучасного стану.

Спроби обдурити перші радари стали основою сучасної радіоелектронної боротьби. На початку вторгнення Збройні сили України мали власні системи РЕБ, які допомагали виявляти російські літаки та безпілотники. Протягом чотирьох років військові Росії заповнили фронтові та прикордонні території керованими авіабомбами (КАБ), які хоч і іноді не досягають цілі, але в більшості випадків завдають руйнувань, нищачи будівлі та укриття. Водночас, Україна розробила методи для обману дронів-камікадзе "Шахед", які, перебуваючи в повітрі, раптово опиняються, умовно кажучи, над Лімою, а не над Києвом. Журнал "Фокус" вирішив дослідити, як змінювалися засоби РЕБ за останнє століття і які процеси відбуваються у військах РЕБ на четвертому році великої війни.

Шотландський науковець Роберт Ватсон-Ватт, видатний фізик, став винахідником радара і вперше продемонстрував його військовим Великої Британії, продемонструвавши переваги цього нового пристрою. Він отримав патент на обладнання, яке генерувало потужний радіоімпульс і виявляло "луну" від об'єктів, що потрапляли в зону дії радіохвиль. 26 лютого 1935 року Ватсон-Ватт наочно показав британським військовим, як працює радар. Під час демонстрації йому вдалося виявити літак на відстані 13 км, а через півроку – на 67 км. Військові оцінили внесок шотландського науковця і вирішили інтегрувати його винахід у свої системи протиповітряної оборони. Зокрема, до початку Другої світової війни на Британських островах було встановлено 20 радіолокаційних станцій, які розташовувалися на відстані 40 км одна від одної. Завдяки системі радарів Chain Home Великобританія змогла витримати бомбардування, які здійснювала нацистська Німеччина.

Невдовзі після того, як було розроблено засіб для виявлення літаків, з'явився метод протидії цим технологіям. На той момент противником були нацисти, які почали використовувати "білий шум" на тих же частотах, що й британські радари. Спеціальні установки розміщувалися на Мон-Кубері (Франція) і створювали активні перешкоди (jamming), що дозволяло захистити бомбардувальники під час авіанальотів на острови. Радари та системи глушіння стали, по суті, першими засобами радіоелектронної боротьби, які виникли понад століття тому і з тих пір еволюціонували до сучасного рівня, коли відбувається збивання ракет і дронів ЗС РФ.

До початку вторгнення Росії в Україну у 2022 році Міністерство оборони України та засоби масової інформації неодноразово звертали увагу на засоби радіоелектронної боротьби, які є на озброєнні українських військ. Основними завданнями підрозділів РЕБ є проведення радіоелектронного глушення, здійснення радіоелектронної розвідки, а також забезпечення захисту від ворожих засобів РЕБ. На старті агресії українська армія володіла рядом вітчизняних комплексів, які дозволяли виявляти безпілотники на фронті та глушити навігаційні сигнали з супутників.

"Буковель-AD" -- засіб РЕБ, здатний виявляти об'єкти на відстані приблизно 100 км і придушувати супутниковий сигнал GPS/ГЛОНАСС тощо на відстані орієнтовно 15-20 км. Комплекс використовувався з 2015 року та допомагав ефективно боротись з російськими ударними БпЛА "Орлан-10". У 2023 році бійці ЗСУ використали комплекс, щоб "приземлити" дрон ZALA 421-16E2, який, за задумом росіян, мав бути невидимим та невразливим.

"Нота" — це система радіоелектронної боротьби (РЕБ), яка здатна виявляти цілі на відстані до 20 км. Вона глушить супутникові сигнали на дистанції до 15 км і мобільний зв'язок на відстані до 1 км. Цю установку продемонстрували на виставці в Об'єднаних Арабських Еміратах у 2023 році, де представник виробника зазначив, що "Нота" забезпечує захист критично важливих об'єктів, таких як склади боєприпасів та інші важливі інфраструктури.

"Анклав" -- портативний засіб РЕБ проти БпЛА, який з 2020 року випускався "Укрспецтехнікою". Основне призначення -- глушіння супутникового сигналу: радіус дії -- до 40 км, частотний діапазон 350-6000 мГц.

Вітчизняні засоби радіоелектронної боротьби. Протягом чотирьох років активного конфлікту Міністерство оборони кодифікувало нові типи засобів РЕБ, які використовуються українськими військовими на передовій. Улітку 2025 року відомство оголосило, що в 2024 році до арсеналу було додано 150 нових моделей, а в першій половині 2025 року – ще 80. Зокрема, військовослужбовці ЗСУ підкреслюють важливість пристрою для виявлення безпілотників "Цукорок", який здатний ідентифікувати російські дрони "Орлан-10", Zala, Supercam, Ланцет та FPV.

На порталі Brave1 можна побачити, що українські військові можуть придбати/обміняти на Е-бали 465 різних виробів: максимальна вартість -- 10 млн грн, частина кодифікована міноборони, частина -- ні. Бачимо, що вітчизняні засоби РЕБ класифікували на чотири групи:

У 2023 році тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповів про роботу нової української системи РЕБ "Покрова". Інформація з'явилась після того, як почала з'являтись інформація про російські "Шахеди", які сідали посеред поля, а у звітах Повітряного командування говорили про "знешкодження", а не лише про збиття. Принцип роботи системи РЕБ "Покрова" -- GPS-спуфінг, коли безпілотник отримує фальшивий супутниковий сигнал і таким способом його збивають з маршруту.

Які РЕБ надали партнери

Західні партнери також передавали засоби РЕБ Силам оборони України. Зокрема, з 2023 року у ЗСУ почали надходити шведські РЛС Giraffe 75, про нову партію яких стало відомо у лютому 2026 року. Основні характеристики комплексу -- виявляє російські літаки, балістичні та крилаті ракети на відстані 75 км та на висоті до 10 км, може вести 20 цілей та захоплювати 15, передає іншим засобам ППО дані про швидкість, азимут, дальність, висоту цілі.

У 2024 році Швеція зобов'язалася надати Україні два літаки дальнього радіолокаційного виявлення Saab 340 AEW&C (ASC 890). Ці шведські "летючі радіолокаційні станції" здатні виявляти цілі, такі як літаки, ракети, дрони та кораблі, на дистанції до 450 км. Вони можуть одночасно супроводжувати до 1000 об'єктів та інтегруватися з системами винищувачів F-16, Gripen, а також з зенітно-ракетними комплексами Patriot і IRIS-T. Офіційно немає інформації про те, чи отримали Збройні сили України один чи обидва літаки ДРЛВ. Проте у квітні 2025 року в медіа з'явилися повідомлення про те, що щось схоже на Saab 340 літало над Львівською областю, але експерти з відкритими джерелами спростували цю інформацію.

У лютому 2026 року авіаційний експерт Анатолій Храпчинський дав інтерв'ю медіа "Армія Inform", у якому розповів про зміни в системі радіоелектронної боротьби (РЕБ) за чотири роки великої війни. Він зазначив, що на початку вторгнення в 2022 році акцент робився на специфічних загрозах, таких як літаки та безпілотники. Проте до 2026 року Україна вже могла похвалитися багаторівневою системою захисту від повітряних атак. Зокрема, вдосконалились системи, які прикривають великі ділянки фронту: з'явились нові РЕБ-устройства, що забезпечують захист окремих укриттів і техніки, і вони ефективно взаємодіють у єдиній мережі. Також були розроблені модульні рішення, які дозволяють адаптувати системи безпосередньо на полі бою відповідно до потреб. Крім того, створені комплекси, такі як "Покрова", які охоплюють цілі регіони. У майбутньому системи РЕБ можуть розвиватися через подальшу інтеграцію з системами протиповітряної оборони, що дозволить не лише виявляти цілі, але й збивати їх і "осліплювати", а також протидіяти ворожим ретрансляторам та зламувати мережеві протоколи передачі даних.

"Майбутнє належить системам, які здатні оперативно реагувати на зміни: модулі можна змінювати, програмне забезпечення оновлювати, а також масштабувати або перебудовувати у відповідь на нові виклики без необхідності повної заміни всього комплексу," – зазначив Храпчинський.

Зазначимо, фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов розповів, як військовослужбовцям ЗСУ з'ясувати, чи працюють окопні засоби РЕБ. Для цього слід скористатись пристроєм розміром з телефон, на якому з'явиться чи ні відповідна зелена позначка.

Нагадаємо, що в листопаді 2026 року американська компанія розробила пристрій радіоелектронної боротьби, який має габарити не більше візитки. В той же час, у листопаді в ЗМІ з'явилася інформація про обладнання, вага якого становить до 5 кг, яке можна піднімати на певну висоту за допомогою дрона, використовуючи оптоволоконні технології, і застосовувати для радіоелектронної боротьби.